• При введенні будівлі в експлуатацію після закінчення капітального ремонту, реконструкції та новому будівництві.
• Для отримання дозволу на початок будівельних робіт.
• Для участі в програмі ФОНДУ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ.
• У разі укладення договорів купівлі-продажу, найму (оренди) будівлі, житлового або нежитлового приміщення будівлі продавець або наймодавець (орендодавець) на вимогу потенційного покупця або наймача (орендаря) має надати інформацію про енергетичний сертифікат будівлі.

Відповідно до статті 2,Закону України «Про енергетичну ефективність будівель»

та Постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 р. № 1416 ПЕРЕЛІК будівель промислового та сільськогосподарського призначення, об'єктів енергетики, транспорту, зв'язку та оборони, складських приміщень, на які не поширюються мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель та які не підлягають сертифікації енергетичної ефективності будівель

Ці будівлі можуть сертифікуватись за рішенням власника (співвласників) будівлі.

Мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель - вимоги до показників енергетичної ефективності будівель, інженерних систем та їх елементів, теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій. Ці вимоги застосовуються при новому будівництві, реконструкції, капітальному ремонті. Мінімальні вимоги не застосовуються:

• при виконанні будівельних робіт з відновлення окремих конструкцій будівель та споруд, з метою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (аварій) та відновлення функціонування об'єктів, призначених для забезпечення життєдіяльності населення, без зміни їх геометричних розмірів;
• при реконструкції, капітальному ремонті частин будівлі (приміщень чи їх сукупності), які не є її відокремленою частиною.

За даними Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України 60% енергетичних сертифікатів не відповідають вимогам законодавства. Сертифікати складені неналежним чином та розраховані з порушенням законодавства можуть спричинити:

• ускладнення проходження експертизи проекту;
• відмову при введенні в експлуатацію будівлі;
• відмову при отриманні гранту від Фонду Енергоефективності;
• відмову в отриманні державного фінансування з термомодернізації.

Так, приватні котеджі можна сертифікувати за бажанням власника.

Енергосертифікат приватного котеджу буде дуже корисний при купівлі/продажу його. В цьому зацікавлені як продавці нерухомості так і майбутні власники цих котеджів для підтвердження енергоефективності. Наявність сертифікату дає впевненості покупцю при прийнятті рішення щодо купівлі будинку.

Часто трапляються випадки коли наприклад в будинку квартирі змінюють призначення на нежитлове та при введенні в експлуатації вимагають сертифікат енергоефективності. В такому випадку сертифікат необхідно виконувати тільки на весь будинок. Така сама ситуація і для громадських та комерційних будівель – якщо, наприклад, ремонт робився для першого поверху, енергосертифікат розробляється на всю будівлю. Виключенням є відокремлена частина будівлі.

Відокремлена частина будинку, будівлі, споруди – це автономна конструктивна система, відокремлена деформаційно-температурним, антисейсмічним (за потреби) швом, протипожежною стіною, яка має автономне інженерне забезпечення та закінчений цикл виробничого процесу, наприклад, блок-секція, дільниця тощо (п. 3.4 ДБН А.2.2-3«Склад та зміст проектної документації на будівництво»).

Чинники, які впливають на час та вартість проведення енергоаудиту:

• Для прийняття правильних рішень з метою зменшення енерговитрат і збільшення енергоефективності.
• Визначення загального стану будівлі та її інженерних систем.
• Аналізу балансів споживання енергетичних ресурсів окремо по кожному виду.
• Визначення джерел втрат енергетичних ресурсів будівлі.
• Визначення класу енергоефективності будівлі.
• Для визначення першочергових інвестицій, які дадуть видимий ефект і дозволять серйозно зменшити втрати тепла.
• Для отримання бюджетних коштів та грантів на термомодернізацію.
• Для участі в програмах компенсації коштів (програма ЕНЕРГОДІМ)!
• Участі в міських програмах по співфінансуванню енергозберігаючих заходів.

• впровадження нового енергоефективного обладнання;
• впровадження нових енергозберігаючих технологій;
• удосконалення існуючих технологій, обладнання, переробки сировини та матеріалів і, як наслідок, підвищення якості продукції та/або продуктивності виробництва (для промислових об'єктів);
• заміщення і вибір найефективніших енергоносіїв у разі необхідності;
• зменшення втрат (нераціонального використання) сировини та матеріалів;
• визначення обсягів втрат енергоресурсів та шляхи їх скорочення;
• впровадження організаційно-технічних заходів, удосконалення обліку та контролю за витратами енергоресурсів;
• урахування економічних, правових та інших чинників зниження рівнів енергоспоживання.

Клас енергоефективності будівлі – це показник, який характеризує ефективність використання енергії на опалення та охолодження. Існує 7 класів - від А до G, де G – це найгірший, а клас А – найкращий. Відповідно до діючого законодавства та будівельних норм при новому будівництві, реконструкції, що веде до зміни функціонального призначення будівлі, мінімальною вимогою щодо енергетичної ефективності будівлі є клас "C".

Найбільш популярний метод енергоаудиту – розрахунковий, який відрізняється від інших меншою вартістю та швидкістю виконання. Його доцільно обирати якщо будівля стара та не модернізувалася, є обмеження в бюджеті та часі на енергоаудит.

Інші методи використовують якщо необхідна більша точність в розрахунках та доцільні локальні інструментальні обстеження (наприклад, вікон, перекриття даху). Ці методи енергоаудиту частіше використовують для будівель, які відносно нові або були модернізовані (утеплення, заміна вікон або системи опалення).

Можуть надаватись рекомендації з енергозбереження за вартістю заходів (безвитратні, низьковитратні, високовитратні).

Безвитратні заходи:

• закупівля палива з більш дешевого джерела;
• ощадливе використання наявних ресурсів, наприклад, корекція заданої температури та графіків у системі автоматичного контролю, своєчасне вимкнення освітлення, зачинення дверей тощо.)

Низьковитратні заходи:

• навчання персоналу або поліпшення процедур експлуатації та обслуговування наявного обладнання;
• герметизація, регулювання вікон та дверей;
• контроль і оперативне планування;
• модернізація або доповнення системи автоматичного контролю тощо.

Високовитратні заходи:

• заміна або капітальна модифікація більшості енергетичних установок;
• встановлення комплексних систем керування;
• утилізація теплоти;
• утеплення та герметизація огороджувальних конструкцій;
• заміна елементів огороджуючих конструкцій (зовнішніх вхідних дверей, вікон тощо);
• впровадження джерел відновлювальної енергії або встановлення когенераційних чи три-генераційних установок тощо.

Окрім рекомендацій щодо енергоефективності енергоаудитор також може надавати рекомендації для підвищення надійності експлуатації будівлі, покращення мікроклімату в приміщеннях.

- наявність містків холоду в зовнішніх огороджуючи конструкціях (ділянки через які втрачається непропорційно багато тепла) , що можуть бути причиною появи плісняви та грибка на внутрішній поверхні;

- тріщини в зовнішніх стінах, що закриті штукатуркою або шпалерами;

- «артефакти» в стінах, такі як продування через електричні розетки і розподільні щити;

- продлеми з теплою підлогою (виявлення місць прокладання, пошкодження, пориву труб);

- проблеми з системою гарячого водопостачання (виявлення місць прокладання, пориву труб);

- знаходження несправностей в системах опалення, кондиціонування і вентиляції (особливо у випадках прихованої укладки трубопроводу);

- перегрівання електричних контактів в розподільчих щитах будівель;

- проблеми з вікнами та дверми і якістю їх монтажу;

- неякісний монтаж теплоізоляції;

- промерзання ділянок стін або підлоги.

1. Різниця температури зовнішнього і внутрішнього середовища повинна бути більше 15 °C.

Детальний звіт з знайденими проблемами в форматі PDF на електронну пошту, в якому може бути зазначено:

• відхилення від норм теплоізоляції;

• всі конструктивні особливості і дефекти (з описом причини та місць локалізації);

• розрахункова температура зовнішнього та внутрішнього простору, при якому проводилося тепловізійне обстеження;

• рекомендації по усуненню дефектів втрати тепла, на основі отриманих теплограм;

• дата проведення термографічної зйомки.